Кравчук Любові Іванівни
Формування в Україні нової системи освіти,
орієнтованої на входження в світовий освітній простір, супроводжується
істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу.
Національною доктриною розвитку освіти в Україні
утверджено стратегію прискореного, випереджаючого, інноваційного розвитку
освіти й науки, забезпечення самоствердження і самореалізації особистості.
Освіта сьогодення спрямована на умови демократії, ринку, новітніх наукових
інформаційних технологій.
У контексті цих суспільних потреб особливо значущою
є основна мета мовної освіти, яка визначається провідною функцією рідної мови
як навчального предмета: плекання національно свідомої, духовно багатої, творчо
обдарованої особистості, що володіє вміннями комунікативно доцільно вживати
мовні засоби у різних сферах і видах мовленнєвої діяльності.
Сформувати таку людину неможливо без оволодіння
мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу, прилучення до духовної скарбниці
рідного народу, самоствердження в житті, творчого самовираження.
Щоб користуватися багатствами рідної мови, учні
мають не лише запам’ятати схеми, моделі слів, речень, а й розуміти
закономірності їх функціонування, оволодіння способами пізнання, чуттєвими
сприйманнями й знаннями про довкілля та постійно збагачувати їх, оскільки
тільки багатий досвід народжує фантазію, пробуджує думку.
Основну роль у структурі мовленнєвої чи навчальної
діяльності відіграє мотивація навчання мови.
Мотивація – сукупність
внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, що спонукають
до діяльності, на досягнення певних цілей.
Але як зацікавити навчанням мови сучасного учня,
адже він може знайти інформацію швидше за вчителя, бо вміє працювати з
електронною енциклопедією, шукати матеріали в Інтернеті. Інформація стала
доступнішою, а інтерес до навчання різко знизився.
Тому перед учителем постає питання, як повернути
інтерес до навчання, як домогтися, щоб учень не «відсиджував» уроки в школі, а
із задоволенням навчався. Такі можливості дають інтерактивні види і форми
робіт.
Слово інтерактив означає взаємодіючий,
тобто у підготовці до заняття і його проведенні беруть участь учні. Вони
активно висловлюють свої думки, міркують
з приводу вчинків тих чи інших героїв, знаходять разом відповіді на проблемні
запитання, вступають у дискусію і не бояться сказати щось не так. Якщо
відповідь учня неповна чи не правильна, його доповнює інший. Головне, щоб на
заняттях була створена така атмосфера, яка б сприяла не лише здобуттю нових
знань, але й розвитку пізнавальної діяльності учнів.
Тому, готуючись до уроку, учитель повинен окреслити
основні напрями роботи з формування мотивації відповідно до віку дітей. Адже
те, що буде цікаво п’ятикласникам,
не завжди викличе інтерес у дев’ятикласників.
Тому роботу над формуванням позитивної мотивації
учнів середнього шкільного віку необхідно спрямовувати на:
·
розвиток пізнавальної активності;
·
самостійність у вирішенні поставлених
задач;
·
ознайомлення з матеріалами, які виходять
за межі навчальної програми;
·
організацію форм групової та колективної
роботи на уроці.
Основні напрямки з формування позитивної мотивації
для школярів старшого шкільного віку повинні бути такими:
·
розвивати пізнавальну активність шляхом
залучення учнів до науково-дослідницької роботи;
·
сприяти самостійній діяльності;
·
формувати соціальний мотив вивчення
мови.
Проаналізувавши сучасні освітні технології, для
реалізації проблеми розвитку позитивної мотивації до вивчення мови я вирішила
обрати інтерактивну технологію, теоретичні та методичні засади якої було
розроблено О. Пометун та Л. Пироженко. Також зверталася до досвіду вчених та
вчителів, які розробляли і використовували у своїй роботі інтерактивні
технології : О. Ісаєва, А. Мартинець, Н. Суворова, Г. Сиротинко, Є. Ільїн, Ш.
Амонашвіллі, В. Шаталов, В. Сухомлинський.
Девізом моєї роботи, педагогічним кредо стали слова:
«Істина – це те, що творить людину». Впевнена у тому, що саме самодостатня,
креативна, національно свідома особистість є майбутнім України.
Під час організації навчально-виховного процесу
використовую різноманітні методи, прийоми, форми роботи, які розвивають
позитивну мотивацію до навчання мови.
Починаючи урок, велику увагу приділяю саме етапу
мотивації навчальної діяльності, стараюся сфокусувати увагу учнів на проблемі й
викликати інтерес до теми уроку. На цьому етапі використовую прийоми, що
створюють проблемні ситуації, викликають у дітей здивування, інтерес до змісту
знань та процесу їх отримання.
На своїх уроках активно використовую дидактичні
ігри: «Літературний волейбол», «Словниковий м’яч», «Світлофор», «Ти – мені, я – тобі»,
«Діалог з…», «Я – вчитель», «Хто більше», «Коментатор». Проводжу уроки –
змагання, уроки – конкурси.
У старшій віковій групі застосовую метод «Прес»,
займи позицію, зміни позицію, дискусію, проектування. Практикую проведення
уроків-досліджень, уроків-захистів проектів, уроків-диспутів.
Не забуваю і про розвиток творчих здібностей учнів,
На уроках мови і літератури діти складають казки, вірші, оповідання, гуморески,
кросворди і ребуси. Наприклад, вивчаючи у 5 класі літературні казки , я
пропоную учням скласти кросворд до казки «Близнята», написати вірш про героя
казки «Цар Плаксій та Лоскотон», скласти свою літературну казку, у якій
головним героєм був би звір. Адже, створюючи ситуацію успіху, вчитель пробуджує
інтерес до навчання, розвиває позитивну мотивацію до вивчення предмету.
Всі ці методи, принципи, форми роботи, що
впроваджуються послідовно, систематично, дають свої результати.
Мої вихованці стали більше цікавитися мовою і
літературою, із задоволенням беруть участь у районних олімпіадах та конкурсах,
здобувають призові місця, активно допомагають мені у підготовці до уроків:
пишуть вірші, складають схеми, таблиці, кросворди, готують роздатковий
матеріал.
Головне у роботі вчителя – результативність. Тому,
щоб виявити рівень навченості учнів, використовую різноманітні методи контролю:
щоденне
спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів на
заняттях, що дозволяє скласти уявлення про те, як учні сприймають і осмислюють
навчальний матеріал, в якій мірі виявляють самостійність, кмітливість,
творчість тощо;
усне опитування (індивідуальне
і фронтальне, усні заліки, екзамени тощо) полягає в постановці перед школярами
запитань за змістом вивченого матеріалу і оцінюванні повноти, логічності і обґрунтованості
їхніх відповідей;
письмовий
контроль знань і вмінь здійснюється за допомогою письмових
робіт (диктанти, перекази, класні й домашні твори, письмові відповіді на
запитання, реферати, вправи) дозволяє виявити уміння послідовно викладати
матеріал, висловлювати свої думки на письмі;
тестування здійснюється
за допомогою набору стандартизованих завдань, які дають можливість за порівняно
короткий час перевірити засвоєння навчального матеріалу, виміряти обсяг і
рівень конкретних знань, умінь і навичок;
складання схем,
таблиць;
самостійна
робота здійснюється добором ефективних вправ, завдань з
урахуванням випереджального навчання.
Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної
самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам’ятовувати,
виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати
прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації,
рецензії та ін.) Цьому навчаю учнів під час уроків, формуючи навички
самостійної роботи, роз’яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань.
Так, на уроках використовують роботу з підручником, довідковою літературою,
спостереження і самоперевірку, взаємоперевірку, необхідні учневі під час
виконання домашніх завдань. Практикують також бесіди на теми: «Як готувати
уроки», «Бережи хвилину» та ін..
Серед інноваційних технологій у школі
найбільш поширені інтерактивні (робота в парах, в малих групах, рольові ігри).
Є нетрадиційні технології та прийоми, які
можна використовувати у роботі як і з 5-класниками, так і з 8-11-класниками, а
є й такі, що в основному ефективні тільки у старших класах, наприклад: проектні
технології, семінарські заняття, диспути.
На уроках української літератури під час
вивчення біографічних відомостей про письменника найчастіше використовую
рольову гру: це може бути прес-конференція «письменника» із «журналістами»,
розповідь про життя і творчість від імені автора твору, що вивчається (у ролі
письменника виступає підготовлений учень), розповідь самого героя про себе, самохарактеристика.
Рольову гру можна використати і під час
вивчення нового матеріалу (тут потрібні попередні інструктаж учителя та
підготовка учня), і при перевірці домашнього завдання: біографії письменника,
розкриття образів літературного твору. Особливо такі прийоми подобаються учням
5-6 класів. Використовую також прийом переказу сюжету від імені одного із
літературних героїв.
Різновидом рольових ігор є розподіл учнів
класу на групи: читці, літературознавці, культурологи, філософи, історики. Таку
форму роботи використовую переважно у старших класах, проводячи семінарські
заняття, особливо під час вивчення творів, які потребують філософських,
літературознавчих, історичних коментарів, наприклад: романи «Тигролови»
І.Багряного, «Жовтий князь» В.Барки, «Маруся Чурай» Л.Костенко і т.д.
Такі прийоми інтерактивного навчання, як
«вільний мікрофон», «незакінчене речення» використовую на етапі підсумковому
або після засвоєння певної інформації. Прийом «мозковий штурм» найкраще
використовувати, на мою думку, під час активізації опорних знань або при
вивченні нового матеріалу, коли значна частина матеріалу школярам уже відома
або коли потрібно довести чи спростувати певну думку, тезу.
Оскільки уроки мови та літератури пісно
пов'язані із роботою над текстом художнього твору, то серед інноваційних
прийомів часто застосовую такі: знайти неточність у формулюванні твердження
учителя за сюжетом твору, гра «Так чи ні», гра «Вірю - не вірю», метод
проектованого читання (коли школярі, не дочитавши до кінця текст, на основі
попередньо прочитаного уривку прогнозують розгортання подальших подій.
Часто на уроках у 5-7 класах відгадуємо
кросворди, або пропоную до заповненого відповідями кросворду сформулювати
запитання. Цікавою домашньою роботою для школярів є складання кросвордів за вивченим
твором або біографією письменника.
Цікавими для учнів 5-7 класів є завдання від
Марійки Допитливої (це уявна учениця, яка присутня майже на кожному уроці у 5-7
класах) (літературні вікторини, диктанти, ігри, творчі роботи, гра «Розшифруй
висловлювання», «Знайди слово», «Поєднай поняття», ігри на уважність і знання
та інші).
Використання інноваційних технологій дає
змогу не тільки осучаснити навчальний процес, а й зацікавити учнів предметом,
розвивати творчі здібності школярів, навчити їх здобувати інформацію
самостійно, навчити їх вчитися протягом усього життя.
Важливою умовою ефективності самостійної роботи
учнів є систематичне контролювання виконання домашніх завдань, об’єктивна
оцінка їх результатів. Посилити контроль за виконанням домашніх завдань дає
змогу систематична перевірка учнівських записів у щоденнику.
Одним із засобів організації самостійної
науково-пошукової роботи учнів є застосування у навчальному процесі
випереджальних пізнавальних завдань. Вони спрямовують учнів на самостійне
оволодіння матеріалом до його вивчення за програмою на уроці. Випереджальні
завдання учні виконують добровільно. Вибір та виконання їх здійснюють з
урахуванням інтересів та навчальних можливостей дитини, зони її найближчого
розвитку. Випереджальними завданнями є читання додаткової та художньої
літератури; спостереження за явищами природи та суспільного життя, практичною
та дослідницькою роботою; складання власних завдань, пошук навчального
матеріалу.
Метою застосування випереджальних завдань є
стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації
до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання
випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та середнім рівнями
пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток
творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі
завдання даю з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у
знаннях.
Перед виконанням випереджальних завдань, учні
отримують допомогу від учителя у формі інструктажу, планів, пам’яток,
карток-підказок тощо. Завершують виконання випереджальних науково-пошукових
самостійних завдань контроль, аналіз та оцінювання виконаних робіт,
повідомлень, вправ, творів, малюнків, доповідей, рефератів, виготовлення
наочних посібників, складених планів досліджень та експериментів. Наприклад,
види завдань випереджального навчання (7 клас, тема «Дієприслівник»), які я
намагаюсь використовувати на уроках мови.
Гра «Я –
лінгвіст». Поясніть значення поданих фразеологічних зворотів.
Складіть з ними речення. Доберіть до українських фразеологічних зворотів
відповідні російські. Не шкодуючи сил. Власне кажучи. Між нами кажучи. Добра
добувши, кращого не шукай. Не кажучи лихого слова. Кладучи руки на серце.
Методична цінність:учні, не вивчаючи російської
мови, у спілкуванні використовують росіянізми, що не відповідає вимогам
літературної української мови. Таке завдання спонукатиме до розвитку словника
дітей, формуватиме прагнення до систематичної роботи зі словниками.
Гра «Редактор»
-
Відредагуйте речення і запишіть 1)
Спускаючись з гори, у мене зламалась лижа. 2)Міліціонер зупинив перебігаючого
на червоне світло пішохода. 3)Йдучи по коридору, двері прочинилися. 4)Увійшовши
в ліс, сонце сіло. 5)Простягнувши руку по ягоду, з куща почулося
шипіння.6)Підбігаючи до фінішу, нам аплодували глядачі.7)Здавши прочитану
книжку, бібліотекар порадив мені нову.
Методична
цінність: редагуючи речення, учні закріплюють правила написання
розділових знаків у реченнях із дієприслівниковими зворотами,набувають навичок
редагування написаних самостійно текстів.
Творче
конструювання.
Прочитайте прислів’я. Перебудуйте складні речення на
прості так, щоб виділена частина була замінена на дієприслівниковий зворот.
Запишіть утворені речення.
Зразок: забуває
дати – не забуває взяти. Забуваючи дати, не забуває взяти.
1.Коли ідеш у гостину, бери хліб у торбину. 2.дає
малу нитку – дере на цілу свитку. 3.Якщо надувсь як сич, гостей не клич.
4.Добре чортові на дудку грати, як він сидить в очереті.
Визначте вид кожного з утворених дієприслівників.
Методична
цінність: таке завдання потребує від учителя застосування
випереджального навчання. А саме: види складних речень вивчаються у 9 класі,
добір синтаксичних синонімів також. Але учні вже в 7 класі повинні вирізняти у
тексті складні речення, осмислено ставити потрібні пунктограми.
Використовую диференційований та індивідуальні
підходи у роботі з дітьми, здійснюю зв'язок із батьками. Намагаюсь повідомляти
батькам про досягнення та проблеми їх дітей. Систематично проводжу консультації
із слабо встигаючими учнями з метою покращення знань. Додатково консультую
обдарованих дітей, застосовую різні форми заохочення дітей до навчання,
використовую випереджальне навчання.
Однак у своїй роботі я зіткнулася з деякими
труднощами: на підготовку до роботи я витрачала багато часу, відчувала
недостатність у сформованості практичних навичок з деяких форм роботи, не
достатньо обізнана з сучасними вимогами психології, щоб правильно підібрати
потрібний метод для певної вікової категорії. Тому я пропоную:
·
ввести у шкільний курс факультатив
психології;
·
виділяти на уроки мови і літератури
більше годин;
·
друкувати у фахових журналах більше
матеріалів, які пов’язані з
інноваційними технологіями;
·
забезпечити школи фаховими програмними
засобами для персональних комп’ютерів;
·
збільшити державне фінансування на
поповнення сучасної матеріально-технічної бази шкіл.
Та все ж таки я з оптимізмом дивлюся в майбутнє
освіти, вірю в завтрашній день педагогіки – педагогіки, ядром якої є розвиток творчої,
самодостатньої, впевненої в собі особистості.
Немає коментарів:
Дописати коментар